Графітні олівці з'являються ще в XVI столітті. У місцевості Камберленд, що розташована в Англії, місцеві пастухи відкрили графіт за допомогою якого мітили своїх овець. У XVIII столітті графіт починають продавати на вулиці, а вже 1719 року починається масове виробництво олівців у Німеччині. У 1789 році вчений Карл Шеєле дав нинішню назву матеріалу - графіт.
Прабатьками сучасного олівцевого стрижня вважаються рівною мірою Йозеф Гардмут і Жак Конте, які незалежно один від одного змішали пил графіту з глиною і водою, а потім обпалили цю суміш у печі. Ця технологія набула широкого поширення в усій Європі і призвела до виникнення таких відомих олівцевих фабрик, як Koh-i-Noor Hardtmuth і Faber-Castell. У 1851 році було запропоновано шестигранну форму корпусу олівця, яка використовується різними виробниками досі.
Цікаві факти про олівці:
1. Перший дерев'яний олівець з'явився близько шести століть тому, коли в шахті біля англійського містечка Камберленд було знайдено графіт. Графітний стрижень обклеювали деревною корою і, таким чином, було створено перший олівець. Ним можна було писати, але за своєю формою він був не дуже зручним у використанні, тому що він був громіздким і незграбним для писання.
2. Знамениті письменники активно використовували при написанні своїх літературних праць олівці. Наприклад, Джон Стейнбек під час роботі над романами «Грона гніву» і «Консервний ряд» сточив по 60 штук на кожен. Генрі Девід Торо народився в родині власника олівцевої фабрики, де в юності й працював. Тож завжди мав записник і олівець. Ернест Хемінгуей також у своїй роботі застосовував олівці: «Якщо ти працюєш олівцем, у тебе є три спроби подивитися на те, чи сприймає читач написане тобою так, як ти задумав. Перша, коли ти це перечитуєш; потім, коли ти це передруковуєш на машинці, і остання - під час вичитування коректури. Працюючи олівцем, шанси поліпшити результат зростають на одну третину, тобто на 0,333, що до біса здорово навіть для середньостатистичного бейсболіста. Крім того, текст довше залишається в сирому вигляді, а отже, його можна доопрацювати».
3. Вважається, що звичайним олівцем можна написати близько 45,000 слів або ж намалювати лінію завдовжки понад 56 кілометрів.
4. На Нью-Йоркській Фондовій біржі співробітники при укладанні угод і роботі з котируваннями щорічно використовують близько одного мільйона олівців.
5. Олівець - це універсальний пишучий інструмент. Його можна використовувати навіть тоді, коли ручка може підвести. С допомогою олівців можна робити замальовки просто під водою або в невагомості, він також стійкий до складних погодних умов, таких як холод або спека. Тому олівці популярні серед аквалангістів, космонавтів, а також серед учених на станціях Північного та Південного полюса.
Існує така байка, що американці витрачали мільйони доларів на виробництво особливої ручки для космосу, в той час, коли радянські космонавти просто використовували олівці.
У реальності американські космонавти використовували фломастери, а наші співвітчизники - спеціальні олівці з воску, тому що у звичайному вигляді цей пишучий прилад не можна застосовувати для космосу. Грифельна стружка розлітатиметься по всьому кораблю, а деревина і графіт є легкозаймистими матеріалами.
